M: південна частина торонто, яка знаходить на берегу озера онтаріо, досить таки ділова. хмарочоси, фінансові установи, дорогі готелі, круті ресторани. воно звісно цікаво, є шо подивитись, де погуляти, але одна річ мене зацікавила більше. кожен день з вікна офісу спостерігав за островами торонто. це невелика купка з декількох островів сполучених між собою які розташовані якихось один-два кілометра на південь від берегової лінії торонто. цікавість а шо ж власне тут є взяла верх і дочекавшись суботи ми пішли по bay street до паромного терміналу. за 25 чи то 30 канадських доларів купили два квиточка і пішли чекати наступного парому. разом з нами ше було десь 20-30 людей, і ніхто з них не вписувався в образ мешканця центральної частини торонто. скоріш вони були на вигляд як пасажири моршинської електрички. далі приплив паром який теж не вписувався в мої сподівання. старий, покоцаний, без особливих зручностей. весь народ в більшості з велосипедами погрузився швиденько та ми й поплили.
вже опинившись на острові ми зрозуміли шо це й справді село. територія невелика, асфальтовані дороги є, навіть десь декілька машин стояло запаркованими, але за декілька годин на острові ми так і не побачили жодної машини яка б їхала. всі пересуваються на велосипедах або пішки. причому якшо велосипед, то з коляскою для дітей або іншого багажу. всі житлові будиночки розташовані на вузеньких пішохідних вуличках. ніяких парканів. всі будинки різні і кожен чимось особливим цікавий. в місцевих мешканців є свій пляж, набережна, декілька кафе, стадіон, яхт-клуб, церква, школа, пірс і пожежна станція. магазинів не знайшли. оточення надзвичайно тихе, спокійне і затишне. такий собі оазис затишку поруч з величим містом.
зимою вода між островами замерзає і люди собі спокійно ходять напряму не підіймаючись на мости. або просто грають хокей. ми ж вирішили просто потоптатись по поверхні озера і пофоткатись на фоні міста. взагалом про острів лишилось два дуже стійких спогади: затишно і дуже холодно.
d311 #мангустові_canada