M: на наступний день після історії в попередньому пості, я досить таки вдало долетів додому в солт лейк. на роботу запізнився всього лиш на декілька годин)) пам'ятаю був дуже щасливий. dotnet core, angular 2, ci/cd, pair programming і всякі інші няшки/плюшки. як же я скучив за цим всім за ті два тиждні в україні... ті декілька днів до кінця тиждня їздив на роботу як на свято. хоча, може то тому що Таня лишилась у львові? 🤐
до речі, останній рейс яким я прилетів в долину був 60-м в моїй історії. веду записник всіх перельотів, зі всіма детялями. дуже цікаво і корисно. взагалі, обожнюю літати. обожнюю все що пов'язнане з літаками. як закину програмування то піду в пілоти.
вихідні були крутезні. в суботу як би це не було очікувано поїхав в гори сніжок вкатувати а в неділю знову летів в торонто. на цей раз нормальним прямим рейсом а не через Ж як минулого разу. тоді я відправив паспорт на шенгенську візу до консульства і єдин способом потрапити в канаду було або по суші або через море/океан. ясно шо вибрав варіант по суші. летів в баффало, штат нью йорк. ше та дира. шось типу як детройт в старих американських фільмах. а звідти вже автобусом на північний берег озера онтаріо. і назад так само. досі як згадаю то морозить...
вот певно через те шо минулого разу так страждав то на цей раз доля змилувалась наді мною, і для балансу всесвіту AirCanada безкоштовно проапгрейдили мій квиток до бізнес класу. Cabin J іншими словами😊
так я перший раз полетів не в економ класі. ше й нахаляву бо то ж відрядження. радості не було меж. але шо можу сказати в підсумку? не варте воно тих грошей як на мене. не шарю як народ літає через океан першим класом за $6-10k.
ну а торонто як завжди на висоті. чудесна погода як на початок січня. поїзд з аеропорту в самісінький центр міста їде 25 хв, швидше ніж таксі. в той же вечір прикупив собі синього сиру і пляшечку каберне. файно)
d300-d305 #мангустові_usa
